Інформаційні бар'єри та шуми
Цікаво знати, що об'єм наукової інформації, в тому числі і тієї, що споживає журналіст для своєї повсякденної роботи кожні п'ять років зростає вдвічі. Склалася ситуація, коли майже 95% всієї наукової інформації залишається не використаною, а причина перш за все полягає в обмеженій швидкості переробки інформації людським мозком (десь приблизно 50 бітов в секунду). Окрім того не маловажливу роль тут відіграють так звані інформаційні бар'єри. Інформаційні бар'єри - це сукупність об'єктивних і суб'єктивних факторів, які заважають розповсюдженню, використанню та сприйняттю наукової інформації суб'єктом та становлять загрозу для вільного циркуляції інформації. Згідно за Лассуелом інформаційні бар’єри бувають декількох видів: - географічними, що означають просторове роз’єднання джерела і споживача інформації; - історичними, що означають віддаленість подій в часі, що утруднює достовірність інформації про ці події; - кваліфікаційними, що пов’язані з підготовкою споживача інформації; - відомчими (кожне відомство має власну систему отримання і збереження інформації); - режимними, що створюються спеціально з метою попередження від впливу інформації; - мовними, що пов’язані з відмінністю мов споживача і джерела інформації; - термінологічними, що зумовлені різним розумінням одних і тих самих термінів; - економічними, котрі зумовлені тим, що виробник інформації не має засобів для забезпечення споживачів цією інформацією, або ж споживачі інформації не мають можливості отримати необхідну їм інформацію (наприклад неможливість купувати дорогі газети задля отримання якісної інформації); - психологічними, що зумовлені суб’єктивним ставленням людей до інформації. Також є фізичні чінники які впливають на поширення та споживання інформації. Це інформаційні шуми, які в свою чергу поділяються на: - фізичні (ті, що зумовленими непрохідністю тих каналів, по яких передається інформація); - семантичні (це ті, що зумовлені нерозумінням інформації споживачем); - прагматичні (ті, що зумовлені класифікацією інформації як непотрібної для себе); Підводячи висновок можна сказати, що в системі управління циркулює лише та інформація, яка описує фактичний або бажаний стан об’єкту інформації. Решта – це шуми. Існує навіть загальне правило інформаційного забезпечення управлінських процесів: чим менше інформації потребує система управління – тим раціональнішою та ефективнішою вона є.
| |
|
| |
| Просмотров: 6834 | | |
| Всего комментариев: 0 | |